виховний захід

   Виховна  інтерактивна година  « Знай, умій і  будь здоровим!»

 Мета: виховувати у дітей ціннісне ставлення до власного здоров’я та стимулювати бажання дбати про нього; сприяти усвідомленню учнями необхідності ведення здорового способу життя; нагадати корисні звички, які допоможуть зміцнити здоров’я; прищеплювати інтерес до занять фізичною культурою і спортом.

 Обладнання: роздаткові матеріали-ілюстрації із зображенням людей, які дотримуються здорового способу життя, мультимедіа .

                                              Хід заходу.

І. Організація учнів.

ІІ. Мотивація .

  Найдорожчий, безцінний скарб, що має людина – це здоров я. З давніх – давен люди навіть вітаючись і прощаючись бажали один одному здоров я.

   А)   Вправа – привітання.

   Б) Девізом нашого заходу буде:

Хто здоровий, той сміється

Все йому в житті вдається

Він долає всі вершини

Це ж чудово для людини!

ІІІ. Повідомлення завдань заходу.

А)Здоров я всьому голова, коли людина  здорова ,вона весела, красива, сильна – тому, що вона прекрасно почуває і може наполегливо навчатись, працювати, займатися улюбленою справою. А коли, щось болить, то сили немає, радості також – бо всі думки про одне –позбутись болю. Треба берегти своє здоров я.

У народному вихованні одне з провідних місць посідало піклування про здоров я. Яскравим підтвердженням цього є прислів я про здоров я.

 Б) Станція « Здоров я»  Добери половинку прислів я.

Нема щастя                                          той ліків не потребує

Хто здоровий                                       все не миле

Хворому чоловікові                            без здоров я

ІV Творча робота на закріплення.

1. « Квітка здоров я»

 Що допомагає нам бути здоровими? Давайте складемо  Квітку здоров я»

На нашій квіточці  розквітла тільки одна пелюстка. Щоб квітка розпустилася, треба додати пелюстки з правильними відповідями.

Як ви розумієте  кожну пелюстку? Поясніть.

А що в нас залишилось, які пелюстки? Шкідливі звички.

На здоров я людини впливає багато чинників, зокрема її звички. Звичка це автоматичне виконання будь яких дій з наступним бажанням їх повторювати:

якщо звичка сприяє зміцненню здоров я це корисна звичка. Звички, які завдають шкоди здоров ю належать до шкідливих.

2. Гра « Барахолка»

Продавець продає звички, а ви вгадайте які вони корисні чи шкідливі?

Прочитайте всі шкідливі звички і корисні.

3. Аутотренінг « Сонячний душ»

4. Гра « Спіймай пораду»

- Гуляти на свіжому повітрі

- переїдати

- пізно лягати спати

- загартовувався

- ходи в брудному одязі

- доброзичливо стався до людей

- бережи зір

- одягайся відповідно погоді.

5. « Будинок здоров я»

Зміцнювати своє здоров я, займаючись фізкультурою.

Допоможіть своїм друзям привабливість спорту. Будьмо здоровими!

6. « Ключ до здоров я – спорт». Поради видатних спортсменів Кривого Рогу.

 

Кодекс здоров я

1.      Дотримуйся правильного режиму дня.

2.     Запобігати хворобам.

3.     Займайся фізичними вправами і спортом.

4.     Не кури, не вживай наркотиків та алкоголю.

5.     Правильно харчуйся.

6.     Дбай про моральну гігієну: багато хвороб беруть свій початок з негативного душевного стану людини.

7.     Гумор – одна з важливіших передумов доброго здоров я.

8.     Не забувай, що треба вдосталь спати.

9.     Контролюй свою фізичну форму

V. Підсумок.

сертификат по основам здоровья

виступ на РМО

  В. Сухомлинський наголошував: «Я не боюся ще й ще раз повторювати: турбота про здоров’я – це найважливіша праця вчителя. Від життєрадісності, бадьорості дітей залежить їхнє духовне життя, світогляд, розумовий розвиток, міцність знань, віра у власні сили»                                          

Здоров’я - поняття багатопланове. Це не лише відсутність хвороб, а й високий рівень захисних сил організму, гармонійне поєднання фізичного, психічного, духовного і соціального здоров’я як результат самодисципліни, самопізнання, самореалізації на основі стійкої потреби бути здоровим. Більшу частину доби дитина проводить у школі. Тож основним завданням процесу навчання є не тільки навчити, сформувати певні вміння та навички, розвинути творчий потенціал, а й максимально зберегти здоров’я учнів. Цьому допомагає використання в навчальному процесі здоров’язберігаючих технологій.

Сучасна школа виконує не тільки традиційні освітні функції, але й готує дітей до життя. Тому однією з актуальних проблем сьогодні є виховання особистості, здатної обирати здоровий спосіб життя як пріоритетний для досягнення успіху в ньому. Здоров’язбережувальні технології в початковій школі не є чимось відокремленим від загальної проблеми здоров’язбереження в навчально-виховному процесі в цілому. У зв’язку з більш раннім початком навчання в школі (6 років), а також постійною занятістю батьків, організація збереження здоров’я у початковій школі має особливо важливе значення. А так, як деякі діти перебувають у школі з ранку і до вечора, важливе значення має виховання в дітей потреби у здоров’я, як життєво важливої цінності, свідомого прагнення до ведення здорового способу життя.

Надання якісної та доступної  для всіх дітей початкової освіти є гострою потребою часу. «Даючи знання , не відбирай здоров'я», - так ще у Давньому Римі формулювався один із найгуманніших принципів освіти. Не втратив він актуальності й у наш час. Адже з року в рік ускладнюються шкільні програми, інтенсифікується процес навчання. А от як виконувати ці завдання дітям, за рахунок яких додаткових резервів, наша освіта відповіді не дає. Маючи стаж роботи двадцять сім років вчителя початкових класів, я чотири роки працюю над розв'язанням науково-методичної проблеми «Впровадження здоров'язберігаючих технологій, як засіб розвитку пізнавальної активності молодшого школяра».

Діяльність вчителя початкових класів повинна бути орієнтована на формування в дітей стійкої позиції, що передбачає визначення цінності здоров'я, почуття відповідальності за збереження  власного здоров'я.

Плануючи та проводячи виховні заходи в позаурочний час ми доповнювали  зміст виховних бесід, валеохвилинок, спортивних годин пропагуванням здорового способу життя. Це були бесіди, діалоги, рольові ігри, добірка текстів для групового та родинного читання.

На перервах вчителі початкових класів проводять із своїми учнями рухливі ігри, провітрюються класні кімнати, проводиться вологе прибирання приміщення. Уже сьогодні я маю хоча й невеликі, але такі бажані позитивні зміни. Одним із важливих аспектів проведення  оздоровчих пауз і фізкультурних хвилин є те, що дитина має розвантажуватися цілісно – фізично, розумово, емоційно, тобто на тілесному та душевно-духовному рівні. Для цього при організації навчального розвантаження учнів необхідно використовувати різноманітні вправи – на зняття м'язових та розумових напружень, розвиток дихання, поліпшення кровообігу, приведення організму в бадьорий стан, створення радісного настрою тощо. Використовую вправи як динамічного, так і ті, що пов'язані з короткочасним м'язовим напруженням У фізкультхвилинки я включаю й спеціально-спрямовані вправи, які забезпечують гарне кровопостачання всіх органів і тканини, стабільну роботу серцево-судинної й дихальної системи.

                 Зупиняємо урок – робимо зарядку!

                 Руки вгору, руки вниз

                 Все у нас в порядку.

                Нахилиляйся, присідай

                І сусіда не штовхай

                 Руки в боки, нахились,

                Вправо- вліво подивись,

               Біг на місці починай

               Ну, а зараз пострибай,

              Руки вгору, руки вниз,

              Не лінуйся добре вчись.

Активно запроваджую оздоровчий масаж. Суть цієї технології полягає в тому, щоб привести в рух застояну енергію, відновити зв'язок з іншими нормально функціонуючими системами, відрегулювати енергетичний баланс і закріпити в головному нервовому центрі інформацію про те, що вони знову можуть гармонійно працювати в здоровому режимі. Для того щоб зацікавити й оздоровити дітей, я використовую різноманітні засоби. Ось деякі з них.

Пальчикова гімнастика «Два каштанчика».      

На партах в учнів у коробочках постійно знаходиться по п'ять маленьких каштанів. Два каштана можна використовувати для масажу долонь. Три і більше каштанів – при вивчені розрядів на уроках математики: дитина тримає перед собою руку, чотири пальчики вказують на розряди ( між вказівним та середнім – розряд сотень, між середнім і безіменним – десятки, між безіменним і мізинчиком – одиниці ). Дається завдання: «Покажіть одну сотню та одну одиничку. Назвіть число». Діти тримають між відповідними пальчиками каштани і демонструють їх учителю.

Пальчикова гра «Хто живе в моїй квартирі?

Раз, два, три, чотири               Хто живе в моїй квартирі?

Раз, два, три, чотири, п'ять    Всіх можу перерахувати,

Тато, мама, брат, сестра,         Мій щиголь, цвіркун і я: Ось і вся моя сім'я.

     На уроках письма  я проводжу пальчикову гімнастику двічі за урок – на 15-й і на 25-й хвилинах, причому на одній із них  обов'язково виконуємо вправи для зняття напруження з кисті руки.    

          Ми долоні розітрем                           І зігрієм пальчики.                               

          Будем гратися руками                      Як маленькі зайчики.

  Працюючи за партою дитина відчуває себе втомленою, знижується увага, втома розливається по спіні, затікає шия, голова не хоче працювати Тому дуже важливо проводити на уроці фізкультпаузи.

Епіграфом до фізкультпаузи можуть бути народні приказки про здоров’я:

                  Хто часто лютує, той здоров’я руйнує.

Перша і важлива задача роботи вчителя початкових класів  це прийняти та зрозуміти учня з усіма його труднощами, бажання допомогти подолати  їх, відкрити в ньому особистість. Тому при розв'язанні питання збереження і зміцнення здоров'я я намагалась залучити всіх учнів свого класу. Цей процес складний і багатогранний. Він торкається не лише усунення чи пом'якшення недоліків у навчально-пізнавальній діяльності, а й потребує вирішення особистісних проблем кожної дитини, її ставлення до самої себе, ровесників і дорослих. Здоров'язберігаюча педагогіка з одного боку має сформувати в учнів спеціальні знання, уміння, навички збереження і зміцнення свого здоров'я, створення індивідуального здорового способу життя, а з іншого передбачити в педагогічних технологіях можливість здійснення самостійних спроб удосконалення себе, свого тіла, психіки, емоцій, працювати над розвитком своїх комунікативних здібностей, виховувати гуманне ставлення до світу, до оточення, до самого себе.

Підбиваючи підсумки, хочу зазначити, що головна мета моєї діяльності як учителя початкових класів – організувати бережливий щодо здоров'я учнів навчально-виховний процес, забезпечити комфортні для розвитку особистості соціально-психологічні  умови.  

виступ на ШМК Інтерактивні форми роботи з батьками

В.О. Сухомлинський писав : « Дитинство – найважливіший період життя, не підготовка до майбутнього життя, а справжнє, яскраве, самобутнє, неповторне життя. І від того, яке було дитинство, хто вів дитину за руку в дитячі роки, що ввійшло до її розуму і серце з навколишнього світу, - від цього значною мірою залежить , якою людиною стане сьогоднішній малюк».

У роботі з сучасними батьками більшість традиційних форм педагогічної просвіти (лекції, доповіді, загальні консультації тощо) є малоефективними.

У сучасних умовах координацію виховних дій сім’ї покладено на начальний заклад і від того, як організована і реалізована робота з батьками учнів, значною мірою залежить успішність процесу навчання і виховання дітей. Важливим завданням є широке залучення батьків, усіх дорослих членів сім’ї до співпраці з педагогічним колективом, до активної участі в житті школи, класу.

Кожна дитина неповторна, наділена від природи унікальними здібностями, талантами та можливостями. Місія Нової школи – допомогти розкрити та розвинути здібності, таланти і можливості кожної дитини на основі партнерства між учителем, учнем і батьками.

Як школі й батькам працювати разом розвиваючи партнерство?

Є два суттєві шляхи успішної співпраці:

1. Постійне, чітке, двостороннє спілкування.

2. Різні способи залучення батьків до освітнього процесу.

Пропоную детальніше розібрати шляхи співпраці з батьками. Одним з найпоширеніших є спілкування, яке в свою чергу може бути:

– формальне й неформальне спілкування;

– спілкування з окремими батьками і з групою батьків.

Формальне та неформальне спілкування відбувається при особистій зустрічі з батьками, але в наш час комп’ютерних технологій це може відбуватися за допомогою інших засобів :

– телефонних дзвінків або смс;

– написання листів електронною поштою;

– спілкування у соціальних мережах тощо.

Як класний керівник 2 класу, вважаю ці засоби спілкування дуже зручними і ефективними. Свою роботу з батьками побудувала таким чином: всі важливі і термінові події сповіщаю за допомогою смс повідомлень, із життям класу та своїх дітей під час перебування їх в школі, мають змогу ознайомитись у соціальній мережі, де я систематично розміщую фото повідомлення. На прикладі своєї співпраці з батьками, можу сказати, що вони дуже задоволені таким спілкуванням і завжди є активними учасниками освітнього процесу.

Основну роботу з батьками школа проводить через батьківські об’єднання, які мають різні назви –батьківські комітети, лекторії, клуби, батьківський всеобуч. Кожен з них має свій план, положення, напрями діяльності.

Найбільш доцільною формою педагогічного всеобучу батьків вважається позакласна, за якої педагог відходить від традиційного монологу (лекції, бесіди), поєднує індивідуальну роботу з групами батьків, педагогічне спілкування з окремими членами сім’ї, широко залучає психолого-педагогічне консультування членів сімей з питань навчання і виховання дітей, тестування й анкетування батьків і дітей, тренінгів, практикумів, рольових ігор тощо, спрямованих на встановлення в сім’ях міцних морально-етичних зв’язків між дорослими і дітьми, атмосфери взаєморозуміння, співробітництва, емоційної співпричетності один до одного.

Соціалізація особистості учнів на засадах гуманної педагогіки »

 « Соціалізація особистості учнів 

на  засадах гуманної педагогіки »

                                      

  Гуманна педагогіка – шлях до душі дитини Зігріті учительською любов’ю душі дітей, обов’язково розкриються своїми найкращими пелюстками Ш.О.Амонашвілі 

Гуманна педагогіка Це одухотворення педагогічного простору Це та, яка може наблизити дитину до пізнання самих себе Це велика мудрість, у якій стверджується педагогіка Це основа сучасної системи освіти Мета гуманної педагогіки: - виховання шляхетної людини 

     Умови для досягнення мети Створювати умови для того, щоб діти усвідомили величезну силу добрих почуттів, слів, думок, вчинків, власну відповідальність за свої вчинки та думки Допомагати учням пізнавати себе, свій внутрішній світ, осягати красу природи й відчувати її стан

   Розвивати у своїх вихованців інтерес до духовного життя, до філософствування, спостережливість, уважність, уміння давати точний і чіткий опис подій, природних явищ, людей Формувати в них уміння працювати самостійно, навички співпраці Заохочувати сміливість висловлюватися, прагнути обмірковувати і ставити пізнавальні питання, бажання знати більше   Закони гуманної педагогіки - любити кожну дитину - розуміти і приймати її такою, якою вона є - озброїтись оптимізмом у ставленні до будь – якої дитини. Одухотворення середовища навколо дитини Утвердження у дитині її особистості  Вияв творчого терпіння, допомагаючи дитині у самопізнанні

   Аксіоми гуманної педагогіки  Особистість виховується особистістю, доброта добротою шляхетність виховується шляхетністю, спрямованість виховується спрямованістю  людина виховується людиною   Якості характеру гуманного вчителя Доброта. Доброта учителя до учня – це мати доброти серця учня до всього світу Щирість. Вчительська щирість – умова духовного єднання з учнем Відданість. Відданість учителя примножує в учневі надію на порятунок і дарує йому притулок 

   Допомогти дитині віднайти в собі піднесену душу й віддано служити їй Виховання доброти, любові, пошани до старших поколінь 

     Навчально-пізнавальна діяльність учня стимулюється не лише цікавим навчальним матеріалом, різноманітними методами його викладання, а й характером стосунків, які сповідує педагог у процесі навчання. В атмосфері доброзичливості, любові, довіри, співпереживання, поваги учень з інтересом і легко сприймає навчально-пізнавальне завдання. Вихідними педагогічними позиціями, які передують встановленню гуманних стосунків між учнем і вчителем, Ш.О.Амонашвілі вважає:

1. Управління навчанням і всім шкільним життям дітей з позиції їхніх інтересів. Здійснити це можливо за допомогою методичних прийомів, які ставлять учня у ситуацію вільного вибору і самостійного прийняття рішень.

2. Постійно вірити у можливості і перспективи кожної дитини. Слід оптимістично ставитися до навчальних успіхів і поразок кожного учня.

3. Співробітничати зі школярами у процесі навчання. Співробітництво з учнями — це об'єднання інтересів і зусиль вчителя та учня у вирішенні пізнавальних завдань. Учень при цьому є самостійно і вільно діючою особистістю.

4. Бути етичним і тактовним до учнів, поважати і підтримувати їхню гідність.

Діти мають почуватися творцями процесу навчання. Для цього слід будувати стосунки з учнями на основі взаємодовіри, піднімати авторитет кожного з них серед товаришів і в сім'ї. Постійно формувати і виховувати взаємоповагу у дитячому колективі, навчати етиці спілкування.

Виказувати жвавий інтерес до захоплень, інтересів і справ кожного учня.Ш.О.Амонашвілі визначає наступні принципи гуманної педагогіки:

1. Любити дитину. Любов — це людське сонце. Сонце випромінює тепло і світло, без яких не було б життя на Землі. Вчитель же має випромінювати людську доброту і любов, без яких неможливо виховати гуманну душу в людині. Дитина стає щасливою, як тільки відчуває, що вчитель її любить щиро і безкорисливо. Педагогіка любові не терпить грубощів, тиску, ігнорування повсякденного життя дитини.

2. Олюднити середовище, в якому живе дитина. Олюднення середовища означає увагу до усіх сфер спілкування дитини з метою забезпечення її душевного комфорту і рівноваги. Жодна сфера спілкування не повинна дратувати дитину, породжувати в ній страх, невпевненість, смуток, приниження. Неузгодженість різних сфер спілкування у вихованні викликає коливання душі дитини, вона розгублюється, може озлобитись. Тоді дитина легко знаходить притулок у "тихому омуті". Обов'язок учителя — об'єднати всі ці сфери, переобладнати їх в інтересах дитини.

3. Прожити в дитині своє дитинство. Це правильний шлях до довіри дитини і пізнання життя учня. Тому що в основу гуманної педагогіки покладено глибоке розуміння сутності дитини. Вищою мірою гуманної педагогіки Ш.О.Амонашвілі вважає творчість В.О.Сухомлинського. 
Саме тому, Ш.О.Амонашвілі називає свої узагальнення результатів теоретичних і науково-експериментальних пошуків, які стосуються початкового етапу освіти в руслі загальної теорії гуманно-особистісного підходу до дітей у педагогічному процесі і вкладаються у цілісну освітню систему.Школою Життя .

Соціаліза́ція — комплексний процес засвоєння індивідом певної системи знань, норм і цінностей, які дозволяють йому бути повноправним членом суспільності. Соціалізація являє собою процес входження людини в суспільство, включення її в соціальні зв'язки та інтеграції з метою встановлення її соціальності.

У процесі соціалізації особистість "приміряє" на себе і виконує різні соціальні (і психологічні) рольові функції і таким чином виявляє свою індивідуальність, свій потенціал. Так можна отримати уявлення про особливості входження індивіда в соціальний світ. Про досить високому рівні социализированное™ особистості свідчить здатність людини входити в різні соціальні групи органічно, без демонстративності і самознищення, зберігаючи і виявляючи, стверджуючи при цьому свою індивідуальність.

Як показало дослідження, в молодшому шкільному віці ефективні умови для взаємодії учасників навчального процесу створюються в процесі використання інтерактивної технології навчання, яка передбачає діалогічність, діяльнісно-творчий характер, підтримку індивідуального розвитку дитини, надання їй самостійності в прийнятті рішень, творчості, вибору змісту й способу навчання та поведінки.

За умов інтерактивної технології навчання, відбувається організація життя та діяльності колективу на основі поєднання управління, самоуправління та саморегуляції. Запропоновані для спільного розв’язання проблемні завдання, вимагають від учнів самостійних рішень під час обміну думками, в процесі чого розвивається критичність мислення: здатність людини самостійно аналізува­ти інформацію, визначати її сутність, порівнювати з іншою інформацією і робити власні висновки; вміння бачити помилки або штучні спотворення в аргумен­тації партнерів та в інших джерелах інформації; перег­лядати свої позиції, якщо вони не витримують крити­ки; вміння розпізнавати пропаганду, тобто цілеспря­моване намагання певних соціальних груп або лідерів вплинути на свідомість та позиції мас; вміння оціню­вати суспільні явища, політичні дії, вчинки суспіль­них та політичних лідерів, окремих осіб з позиції за­гальнолюдської моралі; наявність розумної долі сумнівів, скепсису, прагнення до пошуку більш опти­мальних рішень, дій, висновків в конкретних ситу­аціях.

Водночас, у такому навчальному середовищі формуються такі показники соціалізованості як мужність, принциповість, сміливість у відстою­ванні своїх позицій, поглядів, віра у свої можливості; відкритість до сприймання інших поглядів, позицій, повага до їх різноманітності

В процесі інтеракції учень починає критично ставитися до себе, виявляти власні помилки та адекватно ставитися до них, проявляти сумнів щодо будь-яких "єдино правильних" рішень, висновків у процесі навчання; намагатися самому розібратися в правильності тих чи інших тверджень, висновків, рішень; прагнути знаходити кращі варіанти розв'язання навчальних завдань, вносити щось "своє", намагатися аргументовано висловлювати свої думки, поважати думки і пропозиції партнерів; вчиться співпрацювати з іншими для знаходження спільного рішення.

 Така форма організації навчальної діяльності молодших школярів – це і основний засіб інформативного впливу на дітей, важливий засіб обміну інтелектуальними та моральними цінностями.  Дослідження переконують, що в процесі міжособистісного спілкування в парах, малих групах і т. п., відбувається найбільш природний і невимушений розвиток взаємостосунків, їх вияв і реалізація.

Спілкування з ровесниками в умовах інтерактивного навчання є нестандартним, вільним, ініціативним. У процесі висловлення учень   вчиться формулювати речення, які виражають його думку, дитина не соромиться однолітків у разі неправильного висловлювання. Спілкування з ровесниками  включає управління діями партнера, їх контроль, показ своїх зразків, порівняння з собою тощо.

 Інтерактивне навчання, на відміну від фронтальної та індивідуальної форм організації навчально-пізнавальної діяльності, не ізолюють учнів один від одного, а навпаки, дозволяють реалізувати природне прагнення до спілкування, взаємодопомоги й співробітництва. І хоча спілкування може мати місце в індивідуальній та фронтальній роботі школярів, проте там воно не включене в структуру діяльності й відбувається лише з дозволу вчителя, за його ініціативою й триває мало часу.

 Відомо, що можуть виникати в школярів труднощі при усній перевірці знань, якщо її здійснює вчитель. Досвід роботи вчителів показує, що ці небажані прояви в умовах інтерактивного навчання зводяться до мінімуму.

Як свідчить шкільна практика, у процесі інтерактивної технології навчання активізується діяльність усіх без виключення її виконавців. Психологи пояснюють це тим, що "одна з найважливіших характеристик людини в групі полягає в тому, що вона звертається до своєї групи як до джерела орієнтації в навколишній дійсності”.

 За умов  інтерактивного навчання дитина потрапляє в сприятливе середовище для формуванняся вміння  прийти на допомогу товаришу в потрібну хвилину: пояснити, перевірити, порадити. В такому середовищі складаються товариські взаємостосунки, що не мають нічого спільного з фальшивим товаришуванням,  створюються ефективні умови для формування культури спілкування, співпраці, виховання наполегливості, що є необхідним для орієнтації в самостійному житті після закінчення школи. 

мовна зарядка

                                                       Мовна зарядка

І Жив у роті язичок,

І великий був мовчок.

Він в будиночку сидів,

Йти гуляти не хотів.

(Діти рухають язичками, не розтуляючи ротиків)

ІІ Якось він засумував,

У віконце виглядав.

(Діти показують кінчики язичків)

І побачив язичок

В небі срібний літачок!

(Діти рухають язичками, вгору-вниз)

ІІІ Він у подорож летів

І мотором торохтів (Р-р-р-р.)

IV В полі вітер повівав –

Язичку він проспівав (у-у-у, в-в-в, ш-ш-ш)

V Теплий дощик прошумів,

Язичок наш повторив (Кап-кап-кап, стук-стук-стук, хлюп-хлюп-хлюп)

VI Після дощику роса

І навколо ой – краса!!!

Мовна зарядка “Щоб ротик був слухняний”.

Юра ловить рибку ловко,                                      Хрюшки кажуть: хрю-хрю-хрю

Швидко мовить скоромовку.                               Теж вивчають букву “Ю”.

                                                    Юлик з Юриком юннати

                                                    Юлик з Юриком два брати!

Моя скарбничка